Hotline Romanchuk

  О 18:00 робочий день, як завжди, перейшов у неробочий вечір. Макс вийшов з офісу, паралельно підключаючи навушники до телефона через блютуз. Зазвичай дорога додому займала дев’ять-десять пісень. От лиш сьогодні був один із тих днів, коли потрібно було зайти в магазин за продуктами, що суттєво розширювало плейлист. Борщ з вихідних закінчувався, тож вдома на Макса чекав черговий рутинний квест з приготування нової партії. Непомита підлога і вкритий кількамісячною пилюкою підвіконник наївно очікували своєї черги в списку справ на вихідні. От тільки проблема полягала в тому, що Макс вмів гарно складати списки, але зовсім не вмів їх виконувати. Надворі була хмарна погода, тож незрозуміло було, яка зараз пора доби. Дорога Макса вела на захід, і десь приблизно в тому напрямку зараз мало бути сонце. Позаду ж залишався будинкок, у якому Макс проводив свій робочий від волі час. Сірість неба плавно переходила в аналогічну сірість довколишніх споруд і доріг. Вітер, граючись, безцільно перега...

  До вибуху залишилося рівно 30 секунд. Джейсон і Роберт дивилися одне на одного з неприхованою зневагою. Подібним чином поводилися дула їхніх пістолетів. Збоку це нагадувало дуель з якогось недолугого вестерну категорії Б. - Ти робиш велику помилку, Джейсоне. Люди, яких ти збираєшся знищити в цьому приміщенні, ні в чому не винні. - Ти робиш велику помилку, Роберте, намагаючись мене напоумити. Я вже все вирішив для себе. До вибуху залишилося 20 секунд. - Якщо тобі байдуже на них, то подумай хоч про себе, Джейсоне. - Моя смерть разом з ними внаслідок цього вибуху, Роберте, - це ключ до початку революції. Шкода, що ти не читав мого звернення до послідовників. До вибуху залишилося 10 секунд. - Я вб'ю тебе, Джейсоне! - Ти серйозно, Роберте? Глянь на таймер, це ж нічого не вирішить. До вибуху залишилося 5 секунд. - Це твій останній шанс все відмінити, Джейсоне. Інакше я стріляю. - На жаль, ти так і не дізнаєшся, для чого я це роблю, Роберте. Постріл. До вибуху залишилося 2 секунди. Мерт...