Публікації

Прочитане у 2020

-
Зображення
Незважаючи на те, що в 2020 році ми в більшості сиділи вдома, мені не вдалося прочитати більше книг, ніж в 2019. Другий рік поспіль я практикував Reading Challenge на Goodreads. Із ціллю на 2019 рік прочитати 30 книг я справився дуже впритик. Проте, я знав, що потенційно можу покращити свою статистику, тому націлився на 36 книг в 2020. Вийшло 18 – рівно вдвічі менше. Йой, най буде. Чомусь в карантин геть не читалося. До того ж, я зрозумів, що не встигну, тому почав більше концентруватися на якості, а не на кількості книг. Зрештою, без поганої літератури не обійшлося, але вона також потрібна для читацького досвіду. Цього року я писав відгук про книгу на Goodreads майже зразу після прочитання. Проте, коли я пишу цей текст, то в деяких випадках мені хочеться ще дещо додати/змінити. Виходить доволі цікава вправа, тому що я помічаю те, як я стаю більш вимогливим читачем з кожною наступною книгою. Тому, цей текст не буде просто копіпастою з Goodreads, а радше це буде підсумок моїх рефлексій...
Дописати коментар
Читати »

Білка під колесом

-
Зображення
  О 18:00 робочий день, як завжди, перейшов у неробочий вечір. Макс вийшов з офісу, паралельно підключаючи навушники до телефона через блютуз. Зазвичай дорога додому займала дев’ять-десять пісень. От лиш сьогодні був один із тих днів, коли потрібно було зайти в магазин за продуктами, що суттєво розширювало плейлист. Борщ з вихідних закінчувався, тож вдома на Макса чекав черговий рутинний квест з приготування нової партії. Непомита підлога і вкритий кількамісячною пилюкою підвіконник наївно очікували своєї черги в списку справ на вихідні. От тільки проблема полягала в тому, що Макс вмів гарно складати списки, але зовсім не вмів їх виконувати. Надворі була хмарна погода, тож незрозуміло було, яка зараз пора доби. Дорога Макса вела на захід, і десь приблизно в тому напрямку зараз мало бути сонце. Позаду ж залишався будинкок, у якому Макс проводив свій робочий від волі час. Сірість неба плавно переходила в аналогічну сірість довколишніх споруд і доріг. Вітер, граючись, безцільно перега...
Дописати коментар
Читати »

30 секунд

-
Зображення
  До вибуху залишилося рівно 30 секунд. Джейсон і Роберт дивилися одне на одного з неприхованою зневагою. Подібним чином поводилися дула їхніх пістолетів. Збоку це нагадувало дуель з якогось недолугого вестерну категорії Б. - Ти робиш велику помилку, Джейсоне. Люди, яких ти збираєшся знищити в цьому приміщенні, ні в чому не винні. - Ти робиш велику помилку, Роберте, намагаючись мене напоумити. Я вже все вирішив для себе. До вибуху залишилося 20 секунд. - Якщо тобі байдуже на них, то подумай хоч про себе, Джейсоне. - Моя смерть разом з ними внаслідок цього вибуху, Роберте, - це ключ до початку революції. Шкода, що ти не читав мого звернення до послідовників. До вибуху залишилося 10 секунд. - Я вб'ю тебе, Джейсоне! - Ти серйозно, Роберте? Глянь на таймер, це ж нічого не вирішить. До вибуху залишилося 5 секунд. - Це твій останній шанс все відмінити, Джейсоне. Інакше я стріляю. - На жаль, ти так і не дізнаєшся, для чого я це роблю, Роберте. Постріл. До вибуху залишилося 2 секунди. Мерт...
Дописати коментар
Читати »

Досвід

-
Зображення
  (Присвячую Стівену Кінгу, чиї книги, а особливо деякі моменти з них, мене неабияк надихають) Вольф прогулювався по вечіній вулиці. Коли йому ставало самотньо, а це бувало дуже часто, особливо з недавніх пір, він виходив приблизно в такий час надвір і йшов по своєму улюбленому маршруту, занурюючись у задуму. Надворі була пізня осінь, тому в цю годину вже було темно. Сварка з батьками, невдачі в навчанні і на особистому фронті, жодних успіхів у пошуку роботи - все це нависло над ним, паралізувало все єство і не давало рухатися далі. Вольф не бачив сенсу свого існування, принаймні на найближче майбутнє. Та зараз він хотів абстрагуватися від цього. Врешті-решт, сьогодні неділя, а це означає, що у нього вихідний від щоденних проблем. Будь-яка подія в нашому житті є цінною. Якщо це успіх - то це само собою зрозуміло. Якщо ж невдача - це досвід, який можна використати в майбутньому. Вольф це прекрасно розумів. Він знав багато того, чого робити не треба. От тільки не знав, що робити т...
Дописати коментар
Читати »

Зустріч

-
  Вечоріло. Орест лежав на траві серед поля. Погода була гарною, на диво безвітряною, тому перебування в цьому місці не приносило йому ніякого дискомфорту. Здавалося, він лежав би тут, доки йому не набридне. Земля прогрілася за день, тож йому не було холодно. Орест злегка припідняв голову. Зліва від себе вдалині він помітив ліс, якого він раніше не бачив. Не встаючи, він озирався навколо. Лише через деякий час він усвідомив, що ця місцина здається йому зовсім незнайомою. Проте зараз це його не хвилювало. Він опустив голову і мовчки дивився у блакитно-оранжеве безхмарне вечірнє небо. Це був чудовий вечір і Оресту зовсім не хотілося, щоб він перейшов у ніч. Наситивши очі небесними барвами, він повернувся до своїх думок, які перед тим покинули його. Він і досі не розумів, де знаходиться. Інколи він приїжджав до своїх батьків у село, в якому він виріс. Але це була не та місцевість. Бувало, що він відвідував родичів своєї дружини, які теж проживали в селі. Але, знову ж таки, во...
Дописати коментар
Читати »